Екологічний театр

 Незвичайні пригоди Дюймовочки

(виступ екологічного театру)

 

Не у тридесятім царстві,

Не в далекому державстві,

Недалечко від Багачки

Чули ми таку балачку:

Що на Кротівщинські землі

Йшло нашестя іноземне…

Не турецьке, не іспанське,

Не якесь іще там панське…

Але усьому свій час –

В казку просимо ми вас.

(звучить фонова музика )

У стареньких мами й татка

Народилося дівчатко.

З дюйм лиш зростом, худорлява,

Але до всього цікава.

За день – тисяч дві – «Чому?»,

«Де?», «Коли?», «Куди?», «Кому?».

І, щоб цікавість вдовольнити,

Вирішили їй планшет купити. 

 - Скільки в світі того дива –

Квіточка яка красива…

Ще одна! Метелик тут!

Рибки у ставку пливуть.

А мурашки працьовиті,

Такі сильні й гордовиті!

Черв’ячок кудись повзе –

Ой, яке прекрасне все!

Що за плід такий заморський?

О, та це ж горіх волоський!

Треба його посадити

Й гарне дерево зростити!

(заходить дівчина-Земля)

- Хто ти?

- Я – свята Земля!

Всім життя дарую я,

Всіх навколо я годую,

Пещу всіх, люблю,милую.

- Тож дозволь в твої долоні

Вкласти плід цей пречудовий,

Щоб йому дати життя

Для усіх, для майбуття.

- Що я маю відказати? –

Треба вам допомагати.

Але в надрах, в глибині

Все змінилося в мені –

Покрив грунтовий руйнують,

Все живе в мені катують.

Мою душеньку картають,

Забруднюють, спустошають…

- Хто посмів таке зробити?!

Треба все це дослідити!

Щось підказує мені –

Треба йти в надра земні.

І Дюймовочка зібралась,

В путь-дорогу лаштувалась:

Узяла лупу, ліхтарик,

Ще панчішок аж дві пари,

Воду й хліба в тор мозок,

І міцненький мотузок.

Вийшла, дивлячись на зірку.

Бачить: Мишку видно з нірки.

- Добрий вечір вам!

- А здрастуй!

- Підкажіть мені, будь ласка,

Чи не бачили бува,

Хто б землицю руйнував?

- Я тобі скажу в отвіт –

Дивний в мене є сусід.

У землі він проживає

І задумав щось погане.

А недавно, як орали –

Гості в нього побували.

Ціла сотня, може дві, -

Але родичі одні.

Радяться вдень і вночі –

Ось від ходу є ключі.

Але сама йди туди –

Мені буде менш біди.

Двері Миша їй відкрила

- Будь здорова, моя мила!

В темний хід зайшла дівчина.

Ще й ліхтарик не включила.

І почула дивну мову –

Трьох кротів таку розмову:

- Що ж, брати, - весна на носі –

Треба зерно в землю вносить,

Щоб дохід хороший мати,

Й будувати нові хати.

Родичів гукнем багато,

Щоб було кому копати.

- Грунт в Кротівщині родючий,

Чорнозем такий пахучий,

Глини, правда, малувато,

Треба ще яри копати.

Дружно візьмемось усі:

І брати, і дідусі –

Ритимем ходів багато  -

Тут земельки усім хватить.

- Хочу вам я зауважить.

Грунт багато для нас значить.

Це складна екосистема

Може бути в нас проблема:

Злива восени була –

Змила грунту шар вона.

- То нічого, не біда.

Понесе той грунт вода

В інше місце, у долину –

Ми розорем там місцину.

Всієм соняшник і сою,

Кукурудзи до відбою:

Корінці будуть для харчу,

А зерно піде на здачу.

- Наповнимо гаманці,

Спустошимо землі ці.

Соків витягнем багато

Із землі цієї, свату.

Потім далі помандруєм,

Ще й землею поторгуєм –

Зараз гумус у ціні –

Буде добре і мені!

- А в спустошені грунти

Сміття можна віднести:

Скло, пластмаси, всі відходи –

Це також будуть доходи.

Кажуть, що за прибирання,

І екологів старання

Десь дають там нагороди –

Й нас похвалять при нагоді.

- Тож прошу вас рахувати,

Який будем дохід мати.

- Землі треба вимірять:

Що посіять, де копать.

- Сміття скільки привеземо –

Використаєм всі землі!

А Дюймовочка натомість

Ледь не втратила свідомість,

Коли все оте почуте

Спробувала осягнути.

- Що ж робити, куди йти?

Допомогу де знайти?

Тут із надр земних хробак

Показав дівчині знак.

І вона, зібравши сили,

Йшла туди, куди просили.

Дивиться – там вся громада

У норі зібрали раду.

Тут мурахи роботящі,

Червяки, хробак і ящур,

Ще бактерії корисні.

Всі зібралися навмисно,

Щоб порадитись усім

Вигнати кротів зовсім.

- Вже життя від них немає,

Землю риють, розгрібають.

Всі поживні речовини

Забирають ті рослини.

- І нема від них життя –

Нам би листя для гниття.

А вони усе збирають

І за гроші відправляють.

- В землю вносять гербіциди,

Іще різні пестициди –

Ми хворіємо від цього

І не робим перегною.

- Ми мурашник збудували –

Кроти ж землю розорали,

Рознесли по всіх грунтах

Всіх личинок у комах.

- Сиплють в грунт усю гидотну,

Що приводить до нудоти.

Грунт спустошують, садисти,

Скоро не буде що їсти!

- Треба щось із цим робити,

Щоб землицю захистити.

Пропоную всім зібратись

І послання написати.

Гуртом сіли всі писати

І пішли кротам читати.

«Вам, кроти вельмишановні,

Висуваємо умови!

Просим землю нашу дивну

Не виснажувать даремно!

Ярів зайвих не копайте

І склад грунту зберігайте!

Дотримуйтесь сівозміни,

Гумус залишіть без зміни!

Бо грунтові організми

Зроблять для вас життя грізне:

Вас засиплемо пісками,

Щоб не бачили очима,

Пустимо у нори дим,-

Буде горенько вам всим!»

- Треба раду нам зібрати

Щоб вам відповідь надати.

- Що ми будемо робити?

Не дадуть вони нам жити.

- Може далі помандруєм,

Чи цю землю пошануєм?

- Може дійсно вони праві

У такій глобальній справі?

Радились кроти недовго

Й винесли таку промову:

- Що ж, населення грунтове,

Ми приймаємо умови!

Скільки радості було!

Загуло усе село:

І мурахи танцювали,

І бактерії стрибали,

Кріт запросив хробака

І танцюють гопака!

Миша з червяком співали!

А Дюймовочка згадала,

І Землицю погукала.

- Люба матінко-землице,

Ти для нас наче цариця.

Будем тебе берегти

І збагачувать грунти.

Ти ж мені допомагай,

І життя для плоду дай!

- Поклади в мої долоні,

Поливай в грунтовім лоні,

Хай зростає цей росток,

І порадує діток!

Скоро казка ця скінчиться –

Буде поле колоситься,

Розквітне весняний рай –

Буде добрий урожай.

Тільки всі про землю дбайте,

Її доленьку плекайте,

Бо життя вона дарує –

Хай же радість скрізь вирує.

Ось і казочці кінець,

А хто слухав – молодець!

Березень 2016 р